Автор Ёаша Лопуховичевенко задал вопрос в разделе Школы
Краткое содержание пьесы Карпенко-Карого "Сто тысяч"? и получил лучший ответ
Ответ от юрий дидык[гуру]
До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною справою. Його зустрічає Роман, син хазяїна, та повідомляє, що батька немає вдома. Сюди ж приходить копач Бонавентура, нікчемна людина, пустобрех, що вдає з себе вченого та освіченого. «Наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став, як бубон», — характеризує копача Роман. І єврей, і Бонавентура, не заставши вдома хазяїна, вирішили навідатись наступного разу. Герасим саме тоді знаходився в місті. Він оформляв документи на куплену ним землю. Згодом Калитка був уже вдома. Роман сповістив батькові, що його шукали жид і копач. Герасим залишається сам із собою та розмірковує: «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти дочечка! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Пріобрітав би тебе без ліку... Глянеш оком навколо — усе твоє... і все то гроші, гроші, гроші...» Калитка заздрить найбагатшій людині на селі Жолудю, хоч і вважає, що той наживається нечесними шляхами.
До Герасима заходить кум Савка із проханням позичити грошей. Калитка спочатку вагався, але вирішив, що можна і тут в чомусь виграти. Він запропонував Савці принести «запродажню запись на воли». Селянин не міг зрозуміти наміру Калитки. Він ніби і не збирався нічого продавати.
На це Герасим відповів: «Вийде так, ніби продали... Ніби! Розумієте? А я ті самі воли віддам вам, до Семена [свято] , а на Семена ви віддаєте мені сто карбованців, і запродажню я розірву, а як не віддасте, то я візьму воли... Так коротча справа». На запропонування Савки залишити письмове зобов'язання Калитка згоди не дав. Згадуючи єврея, який бере великі проценти, він промовив: «Хто ж тепер, куме, не лупить? Лупи та дай». Через деякий час з'являється жид Невідомий. Він пропонує Калитці купити фальшивих грошей, показуючи зразки новеньких купюр. «Та ти давай мені таких грошей хоч лантух — прийму», — дивується Герасим, не Відрізняючи «фальшивих» од справжніх. Він погоджується за п'ять тисяч Карбованців купити сто тисяч фальшивих.
Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму! » — промовляє Калитчина жадібність. Отже, Герасим уклав з Невідомим шахрайську угоду й домовився про зустріч на вокзалі, щоб викупити ці бажані сто тисяч. А зразки «фальшивих» карбованців Герасим забирає, щоб розміняти їх у казначействі. Сам він іти до казначейства боїться, тому хоче довірити цю справу Савці.
До хати заходить копач Бонавентура. У розмові з Герасимом Никодимовичем виникла думка одружити Романа з багатою дівчиною. Калитка відправляє сина з Бонавентурою на оглядини в двір Пузиря. Роман намагається противитись батькові, бо любить красиву й трудолюбиву наймичку Мотрю, яка працювала в їхній сім'ї. Герасим же марить приданим, яке може дати багатій за своєю донькою. Парубок нагадує батькові, яке він, старий, дав придане за сестрою, одуривши сватів (пообіцяв п'ять тисяч, а дав дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови). «Обіцянка — цяцянка, адурневі радість», — казав Калитка зятеві. Роман розповів копачеві, як із сватами билися півдня за придане.
Дія друга Калитка залишає в себе ледаря Бонавентуру на ніч. Вранці хазяїн свариться з робітником Климом за те, що наймит багато хліба з'їдає. Скаржиться Герасим на ненажерливих наймитів, а копач просить грошей на розкопки «вірного» кладу під скалою Боковенькою.
Роман і Бонавентура збираються в дорогу, а хазяїн залишається чекати на кума. Параска, Герасимова дружина, намагається вмовити старого, щоб дав дозвіл на одруження Романа з Мотрею. Але він нічого не хоче чути, бо вже примножує Пузиреве придане в своїй голові. Він навіть намагається підняти руку на жінку, щоб не втручалася не в свої справи.
Прийшов кум Калитка, поділився з ним своїм задумом про закупку фальшивих грошей. Савка погодився допомогти, вимагаючи з кожної фальшивої тисячі сто карбованців у свою кишеню, прагнучи легкого збагачення. Він забирає в Герасима ті гроші, які дав «на пробу» Невідомий і їде міняти їх до казначейства.
Герасим в
Источник:
Спс
Юрій, дякую, дуже допомогли!
Мій улюблений герой з твору Івана Карпенко - Карого 100 тисяч
И. Карпенко-Карый - один из корифеев украинской сцены. Драматическое творчество И. Карпенко-Карого - наибольшее достижение украинской классической драматургии XIX столетия. Из-за огромной познавательной и художественной ценности его произведения уже более века имеют незаурядный успех. «…Целостность драматического творчества Карпенко-Карого, - писал его выдающийся современник Иван Франко, - наполняет нас чувством удивления его талантом. Охватить такой широкий горизонт, заселить его таким множеством живых человеческих типов мог только первостепенный поэтический талант… ».
«Сто тысяч» - значительный шаг на пути творческого роста.
1. Осуждение недостатков общественной жизни. В пьесе автор острие своей сатиры направил против сельских мироедов, пронизанных ненасытной жадностью к обогащению. Все внимание Карпенко-Карый сосредоточил на типичном образе «корыстолюбца». Неудачная попытка дешево приобрести сто тысяч фальшивых карбованцев выступает лишь как эпизод, который помогает глубже раскрыть характер персонажей.)
2. Центральный персонаж комедии - Герасим Мошна. (Это черствый и усердный собственник, который более всего любит землю и старается ее приобрести как можно больше. Жадность обогащения стала единственной всепоглощающей страстью сельского мироеда. Все поступки обусловлены этой страстью, подчинены этой мечте. Даже родственные чувства у Мошны притуплены собственническими интересами. Таких, как Герасим Мошна, в 80-х годах было немало, что дало возможность стаям мошенников обирать этих ослепленных жадностью хозяев.
3. Призрачное стремление Бонавентуры. Копач восхищается предприимчивостью таких, как Мошна, «хозяйственных мужиков», которые постепенно прибирают к своим рукам земли. Сам он тоже мечтает разбогатеть, поэтому и ищет сокровище, перекапывая тонны земли. Он хочет разбогатеть сразу, без изнурительной ежедневной работы.
4. Своеобразность образа Савки. Кум Мошны, Савка, тоже мечтает о деньгах. Ради них он готов идти в ад, отдать душу Люциферу. На Ивана Купала он ходил на раздорожье кланяться Игнату безпятому и попросить денег. Ради обогащения он готов на все, ничего не боится: «Страшно только без денег, - говорит он, - а с деньгами, сказано же, и черт не брат».
ІІІ. Отображение реальной жизни. Ничего выдуманного в пьесе «Сто тысяч» нет. Все в ней взято из жизни, которая бурлила вокруг И. Карпенко-Карого. И персонажей было с кого рисовать: в селах в те времена появилось много новых богатеев, которых и высмеял драматург в своей сатирической комедии.
Иван Карпенко-Карий - писатель-драматург, который всю свою жизнь и творчество посвятил становлению и росту украинского театра. Пьесы его поднимали больные проблемы II половины XIX столетия, раскрывали характерные особенности тогдашней жизни. Пьеса «Сто тысяч» - произведение о жизни крестьянства в первые пореформенные года. Еще с детства, живя среди крестьян-крепостных, И. Карпенко-Карый изучал их быт, хорошо знал традиции, а когда стал драматургом, то одной из ведущих тем его творчества стала тема жизни и быта украинского народа. Общаясь с земляками, драматург заметил одну черту, очень характерную для крестьян, а именно: чем больше крестьянин стремился к материальному обогащению, тем больше он притворялся честным и богобоязненным, а иногда шел даже на преступление. И. Карпенко-Карый в пьесе «Сто тысяч» дал полную характеристику украинскому крестьянству, показал процесс расслоения, разделение крестьян на земельных и безземельных.
В пьесе мы встречаемся с богатым крестьянином Герасимом Мошной, нанимаемым крестьянином Климом, у которого нет земли, с бедным крестьянином Савкой, упоминаются в произведении Пузырь и Желудь, которые уже являются земельными магнатами. Иван Карпенко-Карый показал в пьесе, как вследствие обеднения господ-помещиков среди крестьян появились новые богатеи, которые были трудолюбивыми, но малообразованными людьми, и более всего желали стать богаче бывших господ. Таким является Мошна, весь смысл жизни которого - приобретение земли.
Он скупает з